- олівець
- [ол'іве/ц']
ол'іўц'а/, ор. ол'іўце/м, м. (на) ол'іўц'і/, р. мн. ол'іўц'і/ў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
нанівець — присл. Внівець, нінащо. Зводити нанівець … Український тлумачний словник
покрівець малий — і покрівець, заст. покровець Хусточка, якою на проскомидії покривають окремо потир і дискос; малий воздух, заст. дископокрівець … Словник церковно-обрядової термінології
вандрівець — іменник чоловічого роду, істота мандрівець діал … Орфографічний словник української мови
авіафахівець — вця/, ч. 1) Фахівець у якій небудь галузі знань, пов язаній з авіацією (авіаконструктор і т. ін.). 2) Працівник авіації, що обслуговує літак (здійснюючи підготовку його до вильоту, перевірку апаратури, механізмів і т. ін.) … Український тлумачний словник
вандрівець — вця, ч., діал. Мандрівець … Український тлумачний словник
початківець — вця, ч. Автор (найчастіше молодий), який починає творчий шлях. || у сполуч. зі сл., що означають професію, певне заняття. Особа, що починає працювати в якійсь галузі. Початківець інженер … Український тлумачний словник
путівець — пути/вець, вця, ч. Польова дорога … Український тлумачний словник
унівець — див. внівець … Український тлумачний словник
хлівець — хлів (хлівець) (ст.слов.) Господарська споруда для утримання домашніх тварин, зокрема корів на Поліссі. Характерна для українського і російського селянського будівництва … Архітектура і монументальне мистецтво
великий покрівець — див. покрівець великий … Словник церковно-обрядової термінології
дископокрівець — див. покрівець малий … Словник церковно-обрядової термінології